З бюджету у січні не провели усі захищені видатки: аналітики оцінили провал у 10 мільярдів – Новини Миколаєва
Четвер, 26 Травня
Shadow

З бюджету у січні не провели усі захищені видатки: аналітики оцінили провал у 10 мільярдів

У січні не використано 10 з 63 млрд грн запланованих на фінансування захищених видатків бюджету, до яких належать передусім зарплати, пенсії, соціальні виплати та обслуговування держборгу. План за видатками у січні не виконано, адже розпорядники не змогли освоїти всі кошти, які їм спрямував Мінфін. Про це йдеться у новому звіті Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки.

У січні профінансовано 84% місячного плану видатків загального фонду державного бюджету і лише 22% – спеціального фонду. “Це – не провина Мінфіну: він відкрив асигнування на всю суму запланованих видатків. Утім розпорядники коштів не встигли їх всі освоїти”, – відзначили аналітики.

За даними зі звіту, захищені видатки профінансовано на 53 млрд із запланованих 63 млрд грн. Незахищені – лише на 0,8 млрд грн при плані 3,2 млрд грн. Це становить 26% від плану на місяць та лише 0,6% від річних незахищених видатків.

“Утім, це цілком зрозуміло, оскільки лише в середині лютого органи влади мають, за законом, затвердити паспорти своїх бюджетних програм. І відповідно, лише після цього в Держказначейства з’являться підстави фінансувати більшість незахищених видатків (захищені фінансуються автоматично)”, – зауважили аналітики.

Така ситуація, як повідомляється, призвела до значно нижчого, ніж заплановано, дефіциту державного бюджету у січні. При плановому дефіциті у 26,7 млрд грн (за загальним фондом) фактичний дефіцит досяг лише 10,3 млрд грн.

Водночас у січні Мінфін перевиконав план доходів бюджету на 6,5%. При плані зібрати в державний бюджет у січні 54 млрд грн (до загального фонду) фактично зібрано 57,6 млрд грн. “Одна з причин росту динаміки податкових надходжень – послаблення курсу гривні та як наслідок – збільшення обсягу оподаткованого імпорту до рівня січня 2019 року”, – зазначили аналітики.

Ситуація з місцевими бюджетами не настільки райдужна. Як вказано, виконання плану надходжень місцевих бюджетах у січні найнижчі за останні 5 років (менше за 90%). Надходження місцевих бюджетів становили 22 млрд грн при “плані” 25 млрд грн. Причинами зниження надходжень, ймовірно, стали 17 днів локдауну в січні цього року, під час якого найімовірніше було менше офіційних розрахунків (а відтак і сплати податків) саме за тими платежами, які є важливими для місцевих бюджетів (зокрема, єдиний податок), додали аналітики.

При цьому Пенсійний фонд, як повідомляється, недорахувався надходжень від ЄСВ, тому був змушений знову брати позички в Державного казначейства.

Ситуація з дефіцитом Пенсійного фонду

Зростання надходжень від ЄСВ у січні 2021-го становило лише 5% до січня 2020 року (в той час як у проекті бюджету ПФ передбачається зростання на 14,8% до факту 2020 року). Уже з першого місяця року Пенсійний фонд знову змушений брати більше позичок з ЄКР для фінансування незапланованого дефіциту, аніж може повернути.

У першому місяці року ПФ не повернув Держказначейству 3 млрд грн позики. Це трохи менше, ніж непогашені позички у січні минулого року. “І тим не менш, це негативна тенденція для бюджету. Адже фактично таким чином Держказначейство кредитує Пенсійний фонд за рахунок інших розпорядників коштів”, – зазначається у звіті.

Фінансова самодостатність Пенсійного фонду в 2021 році, вказують аналітики, залежатиме від якості його бюджету, який уряд має ухвалити найближчим часом. Та від того, коли буде ухвалено рішення про чергову індексацію пенсій у 2021 році. Чим раніше відбудеться індексація, тим більшими, як зауважується, будуть ризики зростання “діри” в бюджеті Фонду.

“Хоча ситуація з виконанням державного бюджету стабілізувалась, актуальними залишаються фіскальні ризики для бюджету, – зокрема ризики, які походять від Пенсійного фонду та можуть призвести або до подальшого відволікання ліквідності казначейства на фінансування “діри” у його бюджеті, або до потреби збільшувати видатки бюджету на фінансування ПФ”, – йдеться у звіті.

Під кінець 2020 року експерти говорили про проблеми з фінансуванням незахищених видатків. Серед інших на це вказували у звіті аналітики Київської школи економіки. При цьому у Мінфіні у грудні зауважували, що “соціальні видатки, видатки на оборону, на обслуговування боргу та субвенції і дотації місцевим бюджетам повністю профінансовано відповідно до розпису на підставі платіжних доручень”.

Загалом невиконання торішнього плану видатків сягнуло понад 67 млрд грн, повідомляли у Рахунковій палаті. А дефіцит держбюджету на 2020 рік становив 217 млрд грн, у порівнянні з 2019 роком зріс у 2,7 раза і став найбільшим за останні десять років. Дефіцит Бюджету-2021 передбачено на рівні 5,5% від ВВП, або 246,6 млрд грн.

Що стосується Пенсійного фонду, то у 2020 році його дефіцит перевищив 13 млрд грн.

У бюджетному комітеті ВР зазначали, що фінансовий стан Пенсійного фонду у 2020 році значно погіршився та продовжує збільшуватися його залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР.

Водночас, уряд запропонував у фінальній версії Бюджету-2021 зменшити видатки на трансферт Пенсійного фонду на 8,5 млрд грн. У бюджетному комітеті на це зауважували, що “пропозиція уряду вбачається недостатньо аргументованою,.. а в 2021 році ймовірно виникне необхідність збільшувати видатки державного бюджету для Пенсійного фонду”.

При цьому пенсії в Україні в 2021 році в уряді планують підвищувати – в декілька етапів. Перший стартував з початком січня. У ПФУ кажуть, для 2,3 млн громадян.



ВІД MY.UA


ВІД LUCKYADS


ВІД OBLIVKI


Від Giraff


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.