На Миколаївщині планують розширити межі сіл Кінбурнської коси. Які зауваження до генплану – Новини Миколаєва
П’ятниця, 27 Травня
Shadow

На Миколаївщині планують розширити межі сіл Кінбурнської коси. Які зауваження до генплану

На території Кінбурнського півострова, що на Миколаївщині, планують розширити межі сіл. До Очаківської міської ради надійшло майже 400 зауважень та пропозицій від представників природних парків, жителів сіл, управління екології обласної державної адміністрації. Триває другий етап громадських обговорень містобудівної документації.

Про те, які зауваження виникли до генерального плану, в ефірі програми “Сьогодні. Головне” розповіли заступниця голови Миколаївської філії НЕЦУ, доцентка кафедри екологічної хімії Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Інна Тимченко, директор Регіонального ландшафтного парку “Кінбурнська коса” Зіновій Петрович.

За словами Зіновія Петровича, у проєкті генерального плану пропонували радикальні рішення — збільшити площу сіл за рахунок територій об’єкту природно-заповідного фонду, регіонального ландшафтного парку “Кінбурнська коса”, перенесення меж села в бік моря та включення в нього прибережної смуги тощо:

  • село Василівка збільшувалась в 7,3 раза (з 141,3 га до 1033 га);
  • село Покровка – у 3,3 раза (із 584,5 га до 1753 га);
  • село Покровське – у 1,7 раза.

“Це грандіозне збільшення сіл. В Очаківському районі є великі села: Куцуруб, Чорноморка, Парутине. Наприклад, Парутине, там майже 2,5 тис. жителів, площа всього 230 га; Покровка, де 114 жителів та 1 753 га. Незрозумілі мотиви, для чого збільшується так територія. Один з мотивів — начебто з’являться великі податки із заповідних територій, інший — переселення звідкись мігрантів. Це все непереконливо”, — розповідає Зиновій Петрович.

За словами директора парку “Кінбурнська коса”, зміни вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій з природоохоронним статусом: територій та об’єктів природно-заповідного фонду, екологічної мережі, Смарагдової мережі.

“На жаль, рішення щодо екологічної оцінки та генплану розглядав один і той же розробник, а мають бути дві окремі організації. Тому і бачимо такі перекоси й велику кількість зауважень. На першому місці стоять інтереси села, а природа — другорядна, їй дали статус рекреаційних територій. У плані прописано, що вся природно-заповідна територія повинна бути озеленена, причому чужорідними рослинами для Кінбурну. Тобто треба викорчувати орхідеї, а посадити кущі, дерева, наприклад, акацію, сосни”, — каже Зиновій Петрович.

З його слів, для окреслення правил благоустрою завжди були перепони від земельної, лісової служб, від голів сільради.

“Ми тричі розробляли проєкти організації території та ці проєкти не доходили до затвердження, завжди зацікавлені сторони, а в такому випадку затверджує обласна рада. У неї не знайшлося політичної волі затвердити проєкти. Було вигідно, щоб був хаос, роздавали землі в межах населених пунктів, а зараз є наміри розширити село на берег моря, на заповідні території”, — розповідає Зиновій Петрович.

За його словами, при розробці проєкту генплану взяті неправильні вихідні дані.

“Село Покровка, відповідно до проєкту на 2041 рік, буде нараховувати понад 600 дворів, а фактично по генплану 2008 року влада роздала у дві черги — 590 ділянок і ще на черзі було 300 ділянок, які надходили з Держлісфонду. А в проєкті нового генплану це не враховується. Крім цього, ще до генплану 2008 року у період з 1990 року по 2008 в с. Покровка було виділено майже 1000 ділянок під особисте житлове будівництво. Щоправда, не всі оформили землі у власність”, — каже Зиновій Петрович.

Екологиня Інна Тимченко розповіла, що мотивацією прийняття Очаківською міською радою цього генерального плану є, начебто, бажання “навести лад” на Кінбурнській косі. Разом із цим, за її словами, планується будівництво в Покровці додаткових 319 садиб і підселення чи міграція 780 людей.

“Це будуть нові будинки, нові автомобілі, очисні споруди. Але ці очисні споруди будуть не для тих ста жителів, які вже зараз є в селі, а під нові забудови. І, взагалі, планували очисні споруди в Геродотовому лісі будувати. Буде прямий і опосередкований вплив на цінні природні комплекси. Всі будівництва сприятимуть значній ерозії, додаткові відходи. Незрозуміло з проєкту генплану, де саме планується розташування цих 319 нових садиб. Я подивилася на карті геокадастру, там всі землі, що тільки можна, надані у приватну власність”, — говорить Інна Тимченко.

За словами екологині, де плануються забудови, там немає вільної землі.

“Генпланом передбачається створення інфраструктури: дороги, водомережі, очисні споруди, будинок культури тощо. Не зачіпаючи землі природно-заповідного фонду ніяк це не зробити. На мою думку, вже зараз рекреаційні можливості коси перевищені за рахунок тих же туристів. Це тимчасовий вплив, а генпланом передбачений постійний вплив і саме це неприпустимо”, — каже Інна Тимченко.

За висновком експертки організації “Екологія. Права. Людина” Ірини Бабаніної та юрисконсультки Соломії Баран, що були опубліковані на інтернет-ресурсі організації, фактично вся територія Кінбурнської коси входить до складу об’єктів природо-заповідного фонду — національного природного парку “Білобережжя Святослава” та регіонального ландшафтного парку “Кінбурнська коса”.



ВІД MY.UA


ВІД LUCKYADS


ВІД OBLIVKI


Від Giraff


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.