Пересаджувати органи українцям будуть по-новому – Новини Миколаєва
П’ятниця, 27 Травня
Shadow

Пересаджувати органи українцям будуть по-новому

Пересаджувати органи українцям по-новому. Рада ухвалила закон, який вносить низку змін до вже існуючого законодавства з трансплантології.

Про це повідомляє Новини Одеси.

Основний закон, який загалом і запустив трансплантацію в Україні, парламент ухвалив у 2019 році, і ми про нього вже докладно писали.

Новий закон – це багато в чому технічні виправлення та уточнення термінології. Але є й важливі нововведення. Наприклад, про те, що трансплантологію додадуть до програми медичних гарантій (отже, платитиме за неї держава) лише з 1 січня 2024 року (причому, між першим та другим читанням з’явився ще один зайвий рік, спочатку стояла дата 1 січня 2023 року).

До цього оплата в принципі теж буде – але в рамках пілотного проекту, тобто далеко не для всіх, хто потребує пересадок. Тому за органи українці платитимуть зі своєї кишені. Ціни, одразу скажемо, космічні. Скажімо, нирка коштує близько 470 тисяч, стовбурові клітини – понад 1,4 млн.

Розбиралися, як працюватиме трансплантація в Україні із ухваленням нового закону.

Пройшлися органами
Законодавча плутанина у трансплантології виникла кілька років тому. У 2018 році Рада ухвалила закон, що багато в чому копіює європейське законодавство у сфері пересадки органів. Крім іншого, було передбачено створення єдиного електронного реєстру рецепієнтів і донорів, а також прописувалася нова логістика для органів та створення державного органу, який курируватиме трансплантацію.

Але в обумовлені в законі терміни нічого так і не реалізували, тому виявилося, що трансплантації в Україні можуть узагалі зупинитися – старе законодавче поле вже неробоче, а нове не створили.

Лікарі попередили, що не порушуватимуть закон, вони побоювалися, що їм можуть загрожувати кримінальні справи. Адже, наприклад, навіть родинна пересадка (скажімо, від сина – батькові) не відповідала вимогам закону. Оскільки обидва – і реципієнт, і донор – мають бути внесені до спеціального реєстру, а він не працював.

Тож у лютому 2019 року Рада спішно відклала запровадження нового закону до 1 січня 2020 року.

І всі пересадки почали проводити колишньому законодавству.

Новий на той час закон відклав запуск електронного реєстру реципієнтів та донорів до 1 січня 2021 року, тобто всі відстрочили ще на рік.

Але паралельно внесли ще низку змін. Скажімо, по стовбурових клітинах, які пересаджують при раку крові. Створювати окремий реєстр ними – надто дорого. Тож у законі прописали приєднання України до іноземних баз даних. По них можна шукати донорів, не відправляючи пацієнтів за кордон, та проводити пересадки в Україні.

Проте до законодавства з трансплантології знову внесли зміни.

Як зазначено в пояснювальній записці до нового закону, який Рада ухвалила сьогодні. Закон від 2019 року забезпечив розвиток системи трансплантації України. “Вже протягом 2020 року відповідну медичну допомогу в Україні отримало більше наших громадян, ніж за аналогічний період за кордоном, а за перше півріччя 2021 року виконано такий самий обсяг медичних втручань, як і минулого року”, – наголошується в пояснювальній записці. Також йдеться, що в нашій країні було вперше виконано пересадку стовбурових клітин між неспорідненими пацієнтами. Але, нібито, існуюча редакція закону вже теж встигла застаріти, тому знадобилося внести до неї зміни.

Автоматичну згоду на донорство та відмову держави платити
Що змінює новий закон?

Нововведень кілька.

З’явилося багато поправок щодо термінів. Зокрема, визначили, що таке орган, тканину та інше. Особливого впливу на трансплантологію це не вплине.
Прибрали вимогу щодо нотаріального засвідчення відмови чи згоди на посмертне донорство. Людина може заявити про свою згоду трансплан-координатору у письмовій чи електронній формі. У законі прописано, що згода або незгода громадян на посмертну трансплантацію буде заноситься до спеціального реєстру, а в паспорті або посвідченні водія зазначатиметься за бажанням потенційного донора. “Це може стати лазівкою для різного роду махінацій з органами. Як довести, що згода донора, зазначена в електронній базі, дійсно дана їм особисто? Людина може взагалі нічого не знати про своє “донорство”, а напроти його прізвища в реєстрі вже з’явиться” галочка”. Окреме питання – щодо збереження даних у реєстрі. Не виключаю, що можливий витік інформації”, – каже голова адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.
Багато норм виписано так, що залишають останнє слово за Кабміном. Наприклад, уряд має ухвалити порядок надання згоди або незгоди на донорство, залучення до вилучення анатомічних матеріалів суд-медексперта та представників поліції. “Йдеться про важливі моменти організації трансплантації. Рішення щодо них має приймати саме Рада, а не Кабмін”, – каже Кравець.

Також внесли зміни до пунктів, що стосуються донорів стовбурових клітин. Раніше було зазначено, що вилучення стовбурових клітин проводиться безкоштовно (за бажанням донора) або на умовах грошової компенсації за рахунок бюджетних коштів. У новому варіанті зазначено, що вилучення стовбурових клітин проводиться безкоштовно для донора. Але він має право “у випадках, передбачених законодавством” (яких саме – не уточнюється) на відшкодування своїх витрат, пов’язаних із донорством. Тобто держава платити донорам уже не збирається. Компенсації, якщо вони й будуть, доведеться довго вибивати, доводячи, що ви маєте на них право.

Це означає, що шанси отримати ті ж стовбурові клітини зможуть насамперед приватні клініки, які погодяться за них платити. Так само приватники зможуть отримати більшість платоспроможних клієнтів, за яких держава платити відмовляється аж до 2024 року. А ось що буде з українцями, які платити не зможуть – питання відкрите. Якщо вони не потраплять до пілотного проекту, то залишається розраховувати хіба що на благодійні фонди. Адже зібрати кошти на пересадку органів середньої сім’ї навряд чи під силу.



ВІД MY.UA


ВІД LUCKYADS


ВІД OBLIVKI


Від Giraff


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.