Свою вакцину можемо побачити через 1,5 млрд світлових років. Епідеміолог розповів, що не так з української “розробкою” – Новини Миколаєва
Понеділок, 18 Жовтня
Shadow

Свою вакцину можемо побачити через 1,5 млрд світлових років. Епідеміолог розповів, що не так з української “розробкою”

Є всі передумови вважати, що українська вакцина зараз розробляється лише на папері.

Буквально з самого початку пандемії COVID-19, коли весь світ кинувся розробляти вакцину від цієї хвороби, про розробкиу власного препарату заявила і Україна. Однак пройшло вже майже два роки, а своєї вакцини у нас так і не з’явилося.

При цьому Міністерство охорони здоров’я продовжує переконувати, що “робота ведеться” і “результати будуть зовсім скоро”. Так в чому ж насправді проблема української вакцини і чи може вона з’явитися і конкурувати з тією ж американською, наприклад? Відповідь, на жаль, невтішна.

І причин на те кілька. Проблема фактично в тому, що в Україні відсутня матеріально-технічна база, немає ресурсного забезпечення та безпосередньо кадрового потенціалу, що дозволило б нам розробляти власні вакцини. Підкреслю, зараз мова йде не про виробництво, а саме про розробку.

Чого нам не вистачає для розробки власної вакцини?

По-перше, на даний момент у нас немає жодної лабораторії класу BCL3 – це категорія біобезпеки, яка необхідна для роботи з живими культурами мікроорганізмів. Надалі на основі цих досліджень якраз і можна було б розробляти вакцини.

Також відсутні лабораторії, в яких є віварії, тобто лабораторії з тваринами – там, де можна було б на доклінічному етапі провести дослідження на тваринах.

Мало того, у нас відсутні лабораторії, в яких є власні біореактори, які б дозволили зробити лабораторний зразок вакцини.

Фактично у нас загальна технічна база як така відсутня. Але при цьому у нас також відсутній кадровий потенціал. Вся перспективна молодь давно виїхала, залишилась лише низка маргінальних вчених локального масштабу, які володіють теоретичними знаннями, але в своєму житті ніколи нічого не зробили.

На що реально здатна на сьогоднішній день Україна?

І якщо до розробки ми поки не готові, то з виробництвом інша історія. Ми здатні виробляти вакцину за принципом in bulk – коли хтось нам передає свою технологію, і ми на її основі виробляємо вакцину. Так, до речі, планують у нас зробити з китайською вакциною. Тобто, коли на території України її будуть або перепаковувати або розливати. Наприклад, якщо вона прийде в 500-літрових бочках, ми можемо організувати розлив та подальшу переупаковку.

З великими труднощами, але ми здатні прийняти трансфер технологій виробництва вакцини. Все завдяки кільком вітчизняним фармацевтичним виробництвам, таким як “Фармак”, “Біофарма”, “Біолік” і “Індар”. Це основні гравці, які в принципі здатні протягом півроку-року почати виробництво вакцини. Але підкреслю, за умови, що хтось нам передає свою технологію.

Але це не означає, що ця вакцина буде українською і розробленою в Україні. Коли нам Віктор Ляшко (міністр охорони здоров’я – ред.) або Ігор Кузин (головний санлікар – ред.) розповідають про те, що ми наступного року в Харкові почнемо виробляти українську вакцину, це насправді не відповідає дійсності, так як це буде розлив китайської вакцини.

Якщо бази немає, що тоді Україна розробляє?

На сьогоднішній день, за словами міністра охорони здоров’я, два українських інституту при НАН займаються розробкою української вакцини від коронавіруса. Це інститути Сибірного (Інститут біології клітини у Львові) і Комісаренка (Інститут біохімії ім. Палладіна в Києві). Обидва отримали мільйонні гранти.

Але все не так, як здається на перший погляд. Гроші виділили на розробку так званої науково-прикладної тематики по розробці вакцини. Ми вивчали звіти, які подали ці інститути. І виходячи з того, що в цих звітах вказано, – там до розробки вакцини ще 1,5 млрд світлових років.

Насправді мова йде про те, що є два трудових колективи, які працюють над моделями, які потенційно в майбутньому могли б претендувати на прототип вакцини. Але поки що це все описано виключно на папері, і то досить кепсько.

Відзначимо, що редакція APnews намагалася зв’язатися з представниками університету і безпосередньо з тими, хто має відношення до виробництва української вакцини. Однак спілкуватися з нами відмовилися, а в МОЗ на запити, що стосуються цієї теми, просто не відповідають.

Спілкуватися вони навідріз відмовляються, тому що там спілкуватися нема про що. Вони нічого сказати не можуть, так як виконують паперову роботу теоретичного характеру. Мені слабо віриться, що хтось займається цією рутинною роботою в лабораторії. Тим більше, за ті жебрацькі зарплати, які зараз платять в НАНУ.



ВІД LUCKYADS


ВІД OBLIVKI


Від Giraff


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *